Без модернізації переробної галузі та зростання закупівельних цін малі й середні ферми, які утримують близько 40% поголів’я, ризикують зникнути з ринку. Додатковий тиск на виробників створює подорожчання пального, добрив і кормів внаслідок блокади Ормузької протоки, що призводить до стрімкого зростання собівартості виробництва молока.
За попередніми даними Держстату, станом на 1 червня 2026 року у присадибному і промисловому секторі України утримується 1 млн 786,9 тис. голів ВРХ, у тому числі 941,2 тис. корів. Порівняно до 1 травня 2026 року, поголів’я ВРХ в Україні виросло на 2,1 тис. голів (+0,1%), а чисельність корів скоротилася на 3,3 тис. голів (-0,3%). Порівняно до 1 червня 2025 року поголів’я ВРХ скоротилося на 383 тис. голів (-18%), у тому числі корів – на 208 тис. голів (-18%). Близько 53% тварин утримується на промислових підприємствах, а 47% – у господарствах населення.

У промисловому секторі утримується 951,2 тис. голів ВРХ, що на 5 тис. голів більше (+0,5%) відносно 1 травня 2026 року. Поголів’я корів становить 391,9 тис. голів і зменшилось на 400 голів (-0,1%) за останній місяць. За останній рік поголів’я ВРХ на підприємствах збільшилося на 32,6 тис. голів (+4%), а кількість корів збільшилася на 9,6 тис. голів (+3%).
У присадибному секторі знаходиться 835,7 тис. голів ВРХ, що на 2 тис. голів менше (-0,3%) порівняно до 1 травня 2026 року. Кількість корів у господарствах населення станом на 1 червня 2026 року становила 549,3 тис. голів, що на 3 тис. голів менше (-0,5%) ніж місяць тому. За останній рік кількість ВРХ у господарствах населення скоротилася на 416 тис. голів (-33%), а кількість корів зменшилася на 218 тис. голів (-28%).

За попередніми даними Держстату, зростання чисельності поголів'я корів зафіксовано на сільськогосподарських підприємствах у 11 областях, а саме у Рівненській області (+29%), Львівській області (+22%), Харківській області (+13%), Тернопільській області (+11%), Хмельницькій області (+9%), Житомирській області (+7%), Миколаївській області (+6%), Чернігівській області (+5%), Київській області (+3%), Черкаській області (+2%) та Вінницькій області (+1%) відносно 1 червня минулого року.

З 2014 року поголів’я корів у промисловому та присадибному секторі України скоротилося майже втричі. Сільгосппідприємства вимушені релокувати корів у безпечніші регіони Центральної та Західної України. Якщо в Україні до 2035 року не буде проведена модернізація молокопереробних підприємств для більш глибокої переробки молока і вони не почнуть купувати молоко за вищими цінами, то малі та середні ферми, де зараз утримується близько 40% всього поголів'я, можуть зникнути з ринку, оскільки в умовах низької закупівельної ціни вони є одними з найменш захищених учасників ринку. Вони вже кілька місяців працюють у дуже складних економічних умовах.
Внаслідок тривалої блокади Ормузьської протоки та зростання світових цін на нафту та добрива, українські фермери зіштовхнулися з підвищенням виробничих витрат. Цін на паливно-мастильні матеріали збільшилися на 30-50%, а на азотні добрива виросли на 30-70%. Українські фермери поки що використовують корми, які заготовлені з використанням добрив попереднього сезону, але наступний рік доведеться планувати вже за зовсім іншої економіки. За оцінками Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), кожні 10% зростання вартості паливно-мастильних матеріалів додають щонайменше 10% до вартості зернових. Водночас ті самі 10% зростання цін на паливо можуть означати до 30% збільшення вартості кормів для тварин.

У регіональному розрізі близько 54% тварин від загального поголів’я ВРХ утримується в господарствах усіх категорій в наступних областях:
- Полтавська область – 168,00 тис. голів;
- Вінницька область – 160,00 тис. голів;
- Хмельницька область – 143,40 тис. голів;
- Одеська область – 131,60 тис. голів;
- Чернігівська область – 126,10 тис. голів;
- Черкаська область – 125,40 тис. голів;
- Київська область – 105,70 тис. голів.
Ключові новини молочного сектору на сторінці АВМ у Facebook | Telegram
Пресслужба Асоціації виробників молока
