11–12 червня в Умані відбувся XVIII Міжнародний молочний конгрес, який зібрав понад 500 представників молочної галузі України — виробників молока, переробників, експертів, науковців, постачальників технологій та міжнародних партнерів.
Під час аналітичної панелі конгресу «Стан та перспективи молочної галузі України» спікери від Асоціації виробників молока — Ганна Лавренюк, генеральна директорка АВМ, та Олена Жупінас, заступниця генеральної директорки та керівниця проєктів співпраці із переробною галуззю, —детально розглянули із аудиторією не лише про виклики, які стоять перед українським молочним сектором, а й про досягнення, якими галузь може по праву пишатися.
Україна вже досягла середнього рівня продуктивності корів у ЄС
Попри війну, кадровий дефіцит, проблеми з фінансуванням та енергетичні ризики, українські молочні ферми продовжують підвищувати ефективність виробництва.
У 2025 році середня продуктивність корів у промисловому секторі України досягла 8247 кг молока на корову на рік — фактично це вже середній рівень країн Європейського Союзу. Більше того, найкращі українські господарства демонструють результати на рівні 12–13,5 тис. кг молока на корову, що відповідає показникам провідних світових ферм.
Ще один важливий показник — якість молока. За підсумками 2025-го, вже 62% молока, що надходить на переробку, відповідає вимогам ґатунку «екстра». Це свідчить про системну модернізацію молочних ферм та впевненупідготовку до роботи за стандартами ЄС.
Конкуренція відбувається вже не в Україні, а на світовому ринку
Сьогодні українські компанії конкурують не лише між собою. Нашими конкурентами є виробники з Європейського Союзу, США та Нової Зеландії — найбільших світових експортерів молочної продукції. Саме тому під час Конгресу окрему увагу приділили вивченню досвіду цих країн та аналізу тих рішень, які забезпечують їм лідерські позиції на глобальному ринку.
П'ять ключових уроків для українського молочного сектору
За результатами обговорень можна виділити кілька стратегічних напрямків, які визначатимуть конкурентоспроможність українського молочного скотарства найближчими роками.
1. Більше сухих речовин — більше доходу
Світовий ринок дедалі більше платить не за літри молока, а за його складові — жир, білок та інші цінні компоненти. Саме вони формують додану вартість при виробництві сирів, молочних інгредієнтів та функціонального харчування. Тому робота над генетикою стада, годівлею та якістю кормів стає одним із ключових факторів прибутковості.
2. Ефективність стає головним фактором конкурентності
Період високих цін на молоко короткочасний. Виграватимуть ті підприємства, які зможуть виробляти молоко з найнижчою собівартістю при стабільно високій якості. Контроль витрат, управління кормами, відтворення стада та продуктивність праці сьогодні стають критично важливими факторами успіху.
3. Автоматизація, роботизація та штучний інтелект — уже не майбутнє, а необхідність
Провідні молочні країни активно впроваджують роботизованедоїння, автоматизовані системи годівлі, моніторингу здоров'я тварин та аналітичні інструменти на базі штучного інтелекту. Українським господарствам також необхідно рухатися в цьому напрямку, адже це дозволяє компенсувати дефіцит персоналу, підвищувати продуктивність та покращувати управлінські рішення.
4. Екологічна складова стає частиною конкурентоспроможності
Світові ринки дедалі більше звертають увагу на вуглецевий слід продукції. Зменшення викидів СО₂, ефективне використання ресурсів та повторне використання очищеної води поступово стають не лише екологічною вимогою, а й умовою доступу до преміальних ринків та інвестицій.
5. Майбутнє — за глибокою переробкою молока
«Найбільша додана вартість формується не в традиційних молочних продуктах, а в молочних інгредієнтах: концентрованих білках, ізолятах, молочних жирах, функціональних компонентах для харчової промисловості та дитячого харчування. Саме цей напрямок відкриває для України можливість перейти від експорту сировини до експорту високотехнологічної продукції», - наголосила Олена Жупінас.
Українська молочна галузь вже довела, що здатна працювати за найкращими світовими стандартами навіть у надзвичайно складних умовах. Проте наступний етап розвитку вимагатиме не лише зростання обсягів виробництва.
«Молочна галузь світу перебуває у стрімкій перебудові всієї архітектури та цілей. Відтак майбутнє української молочної галузі напряму залежить від нашої включеності у нові вимоги, а це – продуктивність, якість, цифровізація, сталий розвиток та глибока переробка», – підсумувала аналітичний блок Ганна Лавренюк.
Саме ці фактори визначатимуть, хто буде лідером молочного ринку у 2030-х роках.
