Субклінічний метрит характеризується запаленням слизової оболонки матки без видимих клінічних ознак, коментує Валерій Лотоцький, канд.вет. наук, директор з розвитку Консультаційного центру АВМ.
Запальні процеси в матці часто стають причиною зменшення заплідненості, збільшення рівня ембріональної смертності та врешті-решт – неплідності й передчасного вибракування корів. Тому вчасне виявлення та профілактика субклінічного метриту є надзвичайно важливими.
Діагностика захворювання ускладнена відсутністю клінічних ознак.
Найбільш об’єктивним методом діагностики є цитологічний. Для цього відбираються зразки з тіла або рогів матки шляхом промивання чи скарифікації слизової оболонки, готується мазок та визначається співвідношення поліморфноядерних лейкоцитів (ПМЛ) до загальної кількості клітин. Хворою на субклінічний ендометрит вважається корова з умістом ПМЛ більше 18% до 30-го дня після отелення та більше 10% на 34-47-му добу. Але для рутинного використання метод непрактичний.
Багато спеціалістів в умовах ферм України використовують ультразвуковий та ректальний методи для оцінки стану матки. Проте специфічність та точність таких досліджень значною мірою залежать від кваліфікації спеціаліста та й є досить низькими. Так, специфічність методу УЗД для встановлення діагнозу субклінічного метриту становить усього 50%.
Контроль виділень зі статевих органів та вагінальне дослідження вважається найбільш об’єктивним методом клінічної діагностики субклінічного ендометриту. До 28-ї доби після отелення нормальними вважаються виділення до 2 балів, тобто допустимі включення гнійного ексудату не більше 50%. Після 45-ї доби виділення мають бути прозорими або з незначними включеннями гнійного ексудату (фото 1).
Виникає питання: яким чином організувати контроль стану матки тварин перед осіменінням?
"Останнім часом на фермах траплялося чути, що включення гнійного ексудату в тічковому слизі (2 бали) можна ігнорувати та проводити осіменіння. Стверджую: так. Можна. Але заплідненість у такому разі буде становити 10-25% . Ризик вибракування в корів, що хворіють субклінічним ендометритом >50 діб після отелення, зростає в 2 рази; продуктивність таких тварин за лактацію на 39 кг менша, а тривалість неплідності на 26 діб більша порівняно зі здоровими", - наголошує Валерій Лотоцький.
- Який алгоритм дій для контролю субклінічного метриту застосовувати?
- Чи доцільно застосовувати антимікробні препарати?
- Коли варто застосовувати гормональну терапію?
- Які заходи профілактики найбільш ефективні?
Відповіді на ці питання читайте у повній версії статті "Субклінічний метрит у корів" у свіжому випуску журналу "Молоко і Ферма" #2 (63) 2021 р. Господарства-учасники Асоціації виробників молока отримують журнал безкоштовно.
Електронна версія журналу доступна за посиланням: http://milkua.info/uk/magazine/magazine. Передплатити журнал у друкованому вигляді можна за електронною адресою klishchuk_l@dykun.com.ua або за телефоном +380 67 486 7601.
Довідково: Господарства-учасники Асоціації виробників молока в рамках ветеринарного обслуговування мережі ЦВО (Центрів ветеринарного обслуговування) отримують висококваліфіковану допомогу по вчасній діагностиці, ефективному лікуванню і профілактиці репродуктивних захворювань корів.
За підсумками 2020-го року, в Україні працює 9 регіональних центрів ветеринарного обслуговування АВМ, що обслуговують більше 46 тисяч дійних корів на більш ніж 100 господарствах. Запрошуємо до співпраці!