За вісім місяців 2026 року Україна стала нетто-імпортером молочних продуктів. Втім, скорочення обсягів виробництва молока-сировини в ЄС та зростання цін на біржові товари створює передумови для подальшого попиту на українські молочні продукти на зовнішніх ринках.
За попередніми даними ДССУ, у серпні 2026 року було експортовано 10,86 тис. т молочних продуктів на суму 30,51 млн. дол. Натуральні обсяги експорту скоротилися на 11%, а грошова виручка скоротилася на 18% відносно липня 2026-го. Відносно серпня 2025 року натуральні обсяги експорту збільшилися на 7%, але грошова виручка скоротилася на 2%. В січні-серпні 2026 року Україна експортувала 86,92 тис. т (-7%) молочних продуктів на суму 248,79 млн дол. (-17%).
Головними експортними категоріями були наступні товари:
- Морозиво – 26%;
- Молоко та вершки, згущені – 25%;
- Сири – 17%;
- Масло вершкове – 11%;
- Молочна сироватка – 7%.
У серпні 2026 року Україна збільшила натуральні обсяги експорту молока та вершків незгущених до 1,79 тис. т (+31%), кисломолочних продуктів до 734 т (+2%) та сирів до 1,21 тис. т (+8%) відносно липня 2026 року. По іншим позиціям спостерігається скорочення поставок. Найбільше скоротилися обсяги поставок масла вершкового (-42%). Відносно серпня 2025 року Україна наростила натуральні обсяги експорту молока та вершків згущених до 2,76 тис. т (+22%), кисломолочних продуктів (+25%), молочної сироватки до 1,35 тис. т (+18%) та морозива до 2,17 тис. т (+37,3%).
У серпні 2026 року Україна збільшила експортну виручку за відвантажені партії молока та вершків незгущених до 1,51 млн. дол. (+27%), кисломолочних продуктів до 1,07 млн. дол. (+5%), молочної сироватки до 2,24 млн. дол. (+1%) та сиру до 5,24 млн. дол. (+5%) відносно липня 2026 року. Відносно серпня 2025 року збільшилася грошова виручка за відвантажені молоко та вершкі згущені до 7,75 млн. дол. (+36%), кисломолочні продукти (+29%), молочну сироватку (+89%) та морозиво до 7,96 млн. дол. (+35%).
За вісім місяців 2026 року зовнішня торгівля молочними продуктами продемонструвала негативну динаміку. Якщо торік Україна ще залишалася нетто-експортером молочної продукції, то за підсумками восьми місяців 2026 року вона фактично перетворилася на країну-імпортера. В структурі експорту України переважають сировинні продукти з відносно низькою маржинальністю як сухе знежирене молоко чи сироватка. Одним із найбільш маржинальних українських молочних продуктів на зовнішніх ринках є сир, але суттєво наростити його частку в експорті не вдалося. Навпаки, зросли обсяги імпорту сиру та інших молочних продуктів, що викликає занепокоєння, оскільки Україна має можливості забезпечувати внутрішній ринок власною продукцією.
На внутрішньому ринку посилюється конкуренція з польськими товарами, виробники яких отримують державну підтримку. Українським споживачам варто більше уваги приділяти продукції вітчизняного виробництва, оскільки попит на готові молочні продукти впливає і на попит на молоко-сировину з боку молокопереробних підприємств. В противному випадку, Україна ризикує дедалі більше залежати від імпорту молочної продукції. У серпні Україна скоротила імпорт молочних продуктів до 8,23 тис. т, що на 6% менше відносно липня 2026 року, але на 59% більше відносно серпня 2025 року. У січні-серпні 2026 року Україна імпортувала 56,2 тис. т (+39%) молочних продуктів на суму 253,13 млн. дол. (+23). Частка сирів в загальному імпорті складає 58%.
Водночас саме експорт відкриває можливості для покращення ситуації в українській молочній галузі. Скорочення обсягів виробництва молока-сировини в ЄС та зростання цін на біржові товари створює передумови для подальшого попиту на українські молочні продукти на зовнішніх ринках. Однак для нарощування поставок на зовнішні ринки необхідно зберегти доступ до ринку ЄС та відповідати його вимогам. Україна взяла на себе зобов’язання до 1 січня 2028 року повністю відповідати європейським нормам щодо благополуччя тварин. Йдеться, зокрема, про вимоги наказу №224, який був прийнятий у 2021 році, а його дія розпочалася з 1 січня 2026 року. Водночас не всі господарства ще повністю виконали ці вимоги.
Якщо під час європейських перевірок на фермах і підприємствах буде виявлено невідповідність вимогам, ЄС може обмежити або заборонити експорт відповідної продукції. Для України це може мати подвійний негативний ефект, оскільки частина молочної продукції, яка надходить до ЄС, надалі постачається у треті країни. Обмеження доступу до європейського ринку ускладнить можливості реекспорту українських молочних продуктів.
Серед важливих напрямів збуту української молочної продукції залишаються Молдова та країни Південного Кавказу. Водночас логістика до Кавказу стає дедалі складнішою через небезпеку для морського транспорту з боку росії. Молдова також поступово запроваджує європейські підходи до вимог безпечності та якості молочної продукції. Постачати молочну продукцію в Молдову можуть підприємства, які мають відповідний європейський номер, а їхня продукція виготовлена з молока екстраґатунку на фермах, які відповідають вимогам щодо благополуччя тварин.
Підвищувати експортні ціни українським виробникам непросто. Зокрема, у Казахстані, на одному з ключових ринків збуту українського сиру, посилюється конкуренція з російською та білоруською продукцією. Девальвація російського рубля робить російський сир дешевшим, що створює додаткові ризики для українського експорту.
Додатковим викликом для експортерів залишається логістика. Через блокаду Росією морських портів у серпні Україна змогла експортувати лише близько 33% необхідного обсягу агропродукції. Для збереження поставок компанії були змушені переорієнтовувати вантажі на дунайські порти, залізничні та автомобільні маршрути через західний кордон. Однак ці напрямки мають обмежену пропускну спроможність, а додаткові перевантаження та логістичні операції збільшують терміни доставки. Часові витрати на логістику зросли на 40-50%, що безпосередньо впливає на виконання зовнішньоекономічних контрактів і терміни повернення валютної виручки.
Тому, Україна шукає альтернативні логістичні можливості. Під час зустрічі міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Висоцького з Надзвичайним і Повноважним Послом Азербайджанської Республіки в Україні Сеймуром Мардалієвим, представники Азербайджану запропонували активніше використовувати логістичні можливості країни для розширення постачання української агропродукції не лише на азербайджанський ринок, а й до країн Центральної Азії та Близького Сходу.
Зовнішньоторговельне сальдо у серпні 2026 року було негативним і становило -3,34 млн. дол.
Ключові новини молочного сектору на сторінці АВМ у Facebook | Telegram
Пресслужба Асоціації виробників молока