Війна на Близькому Сході та логістичні проблеми Ірану відкрили для України можливості повернутися на традиційні експортні ринки. Зростання виробництва молока-сировини і слабкий внутрішній попит змушують переробників активніше орієнтуватися на експорт. Посилюється глобальна конкуренція, зростає попит на протеїни, падають ціни на жири, а ризики для внутрішнього ринку створюють імпорт європейських сирів і нестабільна цінова кон’юнктура.
За попередніми даними ДССУ, у лютому 2026 року було експортовано 12,43 тис. т молочних продуктів на суму 35,38 млн. дол. Натуральні обсяги експорту збільшилися на 25,1%, а грошова виручка збільшилася на 44% відносно лютого 2026-го. Відносно березня 2025 року натуральні обсяги експорту збільшилися на 1%, а грошова виручка скоротилася на 7%. В січні-березні 2026 року Україна експортувала 30,56 тис. т (-2%) молочних продуктів на суму 81,46 млн дол. (-9%).
Головними експортними категоріями у березні були наступні товари:
- Молоко та вершки, згущені – 25%;
- Сири – 17%;
- Масло вершкове – 15%;
- Казеїн – 15%
У березні 2026 року Україна збільшила натуральні обсяги експорту молока та вершків, згущених до 3,6 тис. т (+20%), кисломолочних продуктів до 612 т (+22%), молочної сироватки до 1,71 тис. т (+24%), вершкового масла до 980 т (+5%), сирів до 1,32 тис. т (+14%) та морозива до 1,37 тис. т (+96%), але скоротилися обсяги поставок молока та вершків, не згущених до 2,01 тис. т (-10%) відносно лютого поточного року.
Відносно березня 2025 року Україна збільшила натуральні обсяги експорту казеїну на 30% (до 810 т) молока та вершків, не згущених на 42%, кисломолочних продуктів на 44%, сирів на 15%, але скоротила відвантаження молока та вершків, згущених на 7%, молочної сироватки на 6%, вершкового масла на 31% та морозива на 10%.
У березні 2026 року Україна збільшила експортну виручку за відвантажені партії до молока та вершків, згущених до 8,92 млн дол. (+23%), кисломолочних продуктів до 920 тис. дол. (+22%), молочної сироватки до 2,02 млн дол. (+31%), вершкового масла до 5,43 млн дол. (+0,2%), сирів до 6,15 млн дол. (+20%) та морозива до 5,3 млн дол. (+81%), але скоротилася грошова виручка за експортоване молоко та вершки, не згущені до 1,71 млн дол. (-3%) відносно лютого поточного року.
Відносно березня 2025 року збільшилася грошова виручка за відвантажені казеїн на 31% (до 5,3 млн дол.), молоко та вершки, не згущені на 56%, кисломолочні продукти на 30%, молочну сироватку на 19%, сири на 15%, але скоротилася експортна виручка за партії поставленого молока та вершків, згущених на 6%, вершкового масла на 46% та морозива на 10%.
Ймовірно, війна США та Ізраїлю проти Ірану мала певний вплив на збільшення експорту молочної продукції з України у березні 2026 року. Іранська продукція переважно постачалася у Ірак, країни Перської затоки, Південного Кавказу, Центральної Азії, у тому числі Казахстан. Іран створював небажану конкуренцію Україні на зазначених експортних ринках молочних продуктів. Відтепер покупці почали шукати альтернативних постачальників молока через порушення логістики, зростання собівартості та нестабільність поставок з Ірану. Вартість українських молочних продуктів майже відповідає іранським аналогам. Тому на молокопереробні підприємства України вже надходять пропозиції щодо відновлення поставок молочних продуктів в країни, з якими працював Іран.
В умовах обмеженого попиту молочних продуктів всередині України, молокопереробні підприємства переорієнтовують реалізацію продукції на експортні ринки. У 2025 році зростання виробництва молока призвело до зниження закупівельних цін як в Україні, так і в Європі. Це створило передумови до глобальної конкуренції за ринки збуту, оскільки схожа ситуація спостерігається у США і Новій Зеландії. Збільшенню експорту молокопродуктів сприяла можливість поставок до країн ЄС. Навіть за умови відновлення квотування імпорту українських молочних продуктів, частка експорту до ЄС у 2025 році становила 36% у грошовому еквіваленті.
Ринок ЄС поступово витісняє торгівлю з пострадянськими країнами, частка яких все ще залишається високою. Після повномасштабного вторгнення були втрачені великі ринки збуту, зокрема країни Середньої Азії, куди постачалися значні обсяги дешевого згущеного молока. Дорожчання логістики зробило цей напрямок економічно невигідним. Важливими ринками згущеного молока залишаються Грузія та Молдова, де переважно продається продукт із рослинними жирами. Українські компанії активно нарощують поставки у Німеччину казеїну, згущеного молока та свіжих кисломолочних сирів. Німеччина стала важливим ринком збуту свіжих сирів, де вони продаються у значних обсягах під приватними торговими марками. Цей досвід можна поширювати на інші країни ЄС. Раніше експорт свіжих сирів обмежувався переважно Молдовою, але зараз ринок розширюється і зростає різноманіття продукції.
Болгарію та Румунію цікавить придбання сухого молока і масла, а також там існують перспективи збільшення імпорту української продукції з доданою вартістю. Польща є не тільки найбільшим постачальником молочних продуктів в Україну, але й одним із ключових імпортерів української продукції. Польських трейдерів цікавить закупівля масла, сухого молока, кислотного казеїну та сухої сироватки з України. Окрім біржових молочних товарів, закупівлю української готової продукції можуть нарощувати країни Балтії та Центральної Європи. За останні роки у Чехії зростає чисельність населення і обсяги споживання молока. Попри наявність власного виробництва, чеські фермери часто продають молоко-сировину до Німеччини, зокрема в Баварію, що сприяє імпорту молочної продукції. Зростають поставки до ЄС морозива, молочних консервів, фасованого масла, свіжих і плавлених сирів. До переліку товарів, що не підлягають квотуванню та ліцензуванню, було додано сухе незбиране молоко та кисломолочні продукти, на які раніше поширювалися обмеження.
Досить значними є також поставки українських молочних продуктів до країн Близького Сходу та Північної Африки. Сирія за останні чотири роки стала одним з ключових покупців українського сухого молока. Втім, Україні поки не вдається наростити експорт до країн Азії через безпекові ризики та високу вартість логістики, зокрема страхування ризиків.
Ймовірно, у 2026 році експорт молокопродуктів з України і надалі зростатиме, оскільки пропозиція молока-сировини для переробки збільшується, але грошова виручка може не зрости через погіршення глобальної цінової кон’юнктури. У світі зростає попит протеїнових продуктів. На початку 2026 року ціни на жири, зокрема масло, знизилися, тоді як ціни на сухе знежирене молоко та сироватку зростають. У США ціни на сухе молоко вищі за ціни на масло. Це пов’язано зі зростанням попиту на протеїнові продукти, такі як грецький йогурт, десерти та інші продукти з високим вмістом білка. Також високий попит на протеїни зберігається в Азії як для харчування людей, так і для кормів.
Викликом є обмеження імпорту з боку Китаю окремих молочних продуктів з ЄС, передусім сирів. У січні-березні 2026 року Україна імпортувала 16,95 тис. т молочних продуктів на суму 83,18 млн дол. Натуральні обсяги імпорту збільшилися на 10% відносно минулорічного періоду. Частка сирів в загальному імпорті складає 63%.
Це створює ризики для українського ринку сирів, оскільки надлишок продукції європейських сироварів може постачатися в Україну. Збільшення пропозиції імпортних сирів в Україні може заважати реалізації сирів вітчизняного виробництва на внутрішньому ринку, стримувати попит на сировину з боку сироварів та тиснути на закупівельні ціни. Щоб покращити збут молочних продуктів всередині країни потрібні захисні заходи з боку держави від неконтрольованого імпорту молочної продукції з Європи, а також протидія нечесним торговельним практикам торговельних мереж.
Зовнішньоторговельне сальдо у березні 2026 року було позитивним і становило 2,47 млн дол.
Ключові новини молочного сектору на сторінці АВМ у Facebook | Telegram
Пресслужба Асоціації виробників молока